Стаття 29-2. Порядок зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса

Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у випадках, передбачених частиною першою статті 29-1 цього Закону, приймає керівник відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.

{Частина перша статті 29-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020}

Відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня видання наказу про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності.

{Частина друга статті 29-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020}

Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України або до суду.

Приватний нотаріус зобов’язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове зупинення його нотаріальної діяльності.

При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, - зобов’язаний, укласти договір про його заміщення з іншим приватним нотаріусом за виключенням підстави, передбаченої пунктом 7 частини першої статті 29-1.

Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення його іншим приватним нотаріусом, має право: видавати з депозиту гроші та цінні папери, документи, прийняті на зберігання, дублікати та копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса, а також видавати довідки про вчинені нотаріальні дії.

{Частина шоста статті 29-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020}

{Закон доповнено статтею 29-2 згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008}

Попередня стаття:
Стаття 29-1. Підстави зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса

Наступна стаття:
Стаття 30. Підстави припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса