Стаття 46-1. Використання відомостей єдиних та державних реєстрів

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов’язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов’язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва обов’язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

{Частина третя статті 46-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}

Інформація з єдиних та державних реєстрів, отримана нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, залишається у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Користування єдиними та державними реєстрами здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

{Закон доповнено статтею 46-1 згідно із Законом № 5037-VI від 04.07.2012; в редакції Закону № 1219-VII від 16.04.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 247-VIII від 05.03.2015; в редакції Законів № 834-VIII від 26.11.2015, № 1666-VIII від 06.10.2016}

Попередня стаття:
Стаття 46. Витребовування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії

Наступна стаття:
Стаття 47. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії